Державний Архів області

Адреса: 91053, м. Луганськ, вул. Радянська, 85
Тел. (0642) 58-17-69, тел./факс 0642) 58-17-63

Архіви - документальна спадщина країни

Початок Другої світової війни у періодичних виданнях Луганської області

До відзначення 20-ї річниці створення Народного Руху України за перебудову

 До відзначення 22 вересня 2009 року Дня партизанської слави, присвяченого вшануванню подвигу партизан і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 року.

           У Державному архіві Луганської області зберігається масив документів, у яких відображені факти протистояння населення області “новому порядку”. Це насамперед документи фонду “Партійне підпілля і партизанський рух на території Луганської області в роки Великої Вітчизняної війни” (Р-1790, 289 од.зб.), які відображають діяльність партизанський загонів, підпільної молодіжної організації “Молода гвардія”, партизанських груп і окремих представників руху Опору. Справи містять свідчення про злочини нацистів по районах області, про прийом партизанів до лав Комуністичної партії; спогади школярів, населення, колишніх партизанів, працівників партійних і комсомольських органів про підпільно-партизанський рух на Луганщині. 

            Під час боїв за визволення Луганської області партизанські загони, які діяли у зоні оборони ворога, надавали відчутної допомоги радянським військам, що перейшли в наступ. 3 липня 1942 року до вересня 1943 року бійцями партизанських загонів, що діяли у межах регіону, було знищено близько 9 тисяч ворожих солдатів та офіцерів, а під час проведення Ворошиловградської та Донбаської наступальних операцій партизани брали активну участь у визволенні багатьох населених пунктів.

            Партизанські загони Луганщини діяли з жовтня 1941 року по липень 1943 року на відносно невеликій території, переважно проводили бойові операції в тісній взаємодії з регулярними військовими частинами. Важливу роль в організації партизанських загонів відіграли бійці та командири Червоної Армії, які вийшовши з оточення, приєднувалися до партизанів – саме на їх бойовому досвіді розвинулась партизанська тактика.

            В тяжких умовах німецького окупаційного режиму, долаючі великі організаційні та матеріальні труднощі, наражаючі себе на смертельний ризик населення нашої області вело підпільну і партизанську боротьбу. Мешканці області допомогали тим групам населення, які переслідувались окупаційною владою (військовополоненим, оточенцям, комуністам, партизанам, євреям); чинили опір вивезенню в Німеччину; саботували розпорядження окупаційної влади щодо здачі речей, виконання продовольчих поставок, сплати податків; масово невиходили на роботу.

            Одним з найбільш вразливих об’єктів була мережа залізничних комунікацій, яка забезпечувала армію ворога живою силою та військовою технікою. Головним засобом призупинення військових перевезень ворога стали підриви ворожих ешелонів. Бійцями партизанських загонів було знищено 14 ешелонів з живою силою та технікою ворога, 260 вагонів, 21 міст на шосейних та ґрунтових дорогах, 29 разів підривалася залізнична колія. 

            Найбільш активно й ефективно діяли партизанські загони В.І.Бикодорова, І.О.Воропаєва, Г.П.Кононенко, О.Г.Кисельов М.П.Михайличенко, А.А.Піскунова, Г.М.Сіренка, Я.І. Сиворонова, П.Д.Солфетніков, В. Черних. Таким чином, вже протягом першого року війни партизанські формування стали вагомою силою, що завдавала нищівних ударів ворогові.

            Символом патріотизма, служіння своєму народу, нескоренності Луганщини стала молодіжна підпільна організація “Молода гвардія”. Молодогворційці діяли у Краснодоні з вересня 1942 року по січень 1943 року та завдали істотної шкоди окупантам, здійснивши безсмертний подвиг заради Перемоги, ставши прикладом стійкості духу, людської гідності, високої мужності.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941-1945 рр. 

2. Відповідь Ради Народних Комісарів Росії Генеральному Секретаріату УНР з погрозою розпочати військові дії. 31 грудня 1917 р. ЦДАВО України, ф.2592, оп.1, спр.23, арк.37-38

                                          1                              2

3. Закон Української Центральної Ради від 3 січня 1918 р. про утворення Українського народного війська (народної міліції). 3 січня 1918 р. ЦДАВО України, ф.1076, оп.1, спр.6, арк.2

4. IV Універсал Української Центральної Ради. 9 січня 1918 р. ЦДАВО України, ф.3866, оп.1, спр.228, арк.2

5. Сотня січових стрільців під час військової підготовки. Київ. 1918 р. ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного, од. обл.0-183063

6. Наказ по куреню імені Батька Тараса Шевченка № 18 від 20 січня 1918 р. про звільнення всіх козаків куреня у зв’язку з приходом більшовиків до м. Ніжина. 20 січня 1918 р. ЦДАВО України, ф.1076, оп.1, спр.20, арк.81

7. Наказ особливого коменданта м. Києва М.Ковенка та голови Українського революційного комітету гарнізону м. Києва Березняка про організацію добровільного українського війська. 22 січня 1918 р. ДНАБ, м. Київ, од.зб.49

8. Бій під Крутами. 29. (16). 01. 1918» Схема бою. Інститут Історії України НАН України

9. Лист № 228 Організаційного комітету Студентського куреня Українських Січових Стрільців до Військового міністра УНР Жуковського з приводу розформування куреня. 25 березня 1918 р. ЦДАВО України, ф.1076, оп.1, спр.11, арк.100

10. Звіт чекістів про кількість розстріляних студентів під Крутами за підписом Цвангера. 28 травня 1918 р. Музей Національного університету ім. Тараса Шевченка, од.зб.2

11. Рукопис статті В.Филоновича «Крути». б/д. ЦДАВО України, ф.5235, оп.1, спр.1615, арк.2

12. Оголошення про Святкову академію з нагоди річниці бою під Крутами.1956 р. ЦДАВО України, ф.5235, оп.1, спр.1615, арк.22-23