Серед пріоритетних проблем сучасної української архівістики - підготовка та перепідготовка кадрів для архівних установ. Це зумовлено:

• начальною необхідністю поповнення архівної системи висококваліфікованими фахівцями задля забезпечення її поступу та життєздатності;
• відсутністю в Україні спеціального навчального закладу з підготовки архівістів, браком належної навчально-методичної бази, наукових шкіл;
• потребою в запровадженні сучасних автоматизованих архівних технологій, комплексної комп"ютерізації та інформатизації у зв"язку з вимогами сьогодення.

Підготовка архівістів проводиться окремими вузами нашої держави у містах Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Луганську. Фахівців-діловодів готують у спеціальних навчальних закладах 1 і 2 акредитації. Загальне ознайомлення з основами архівної справи отримують студенти педагогічних університетів та інститутів. Навчальні заклади загалом забезпечують професійну підготовку фахівців, адаптують їх до роботи в умовах ринкової економіки та інформаційної цивілізації.

Сьогодні не існує універсальної моделі підготовки архівістів. Вона залежить від архівної системи, що склалася в різних країнах, державних потреб у кваліфікованих фахівцях цієї галузі, традицій та історії архівної професії.

У державних архівах України працює близько 3200 осіб, у тому числі на наукових посадах - 43 відсотки, науково-технічних працівників - 24 %, технічних - 13 %, господарчого персоналу - 15 %, адміністративного - 6 %. З них біля 1400 працівників з вищою освітою, у тому числі з історико-архівною - 297 осіб, що становить 9 %; 624 особи з середньою спеціальною освітою різного профілю, 256керівників архівів різних рівнів та 220 спеціалістів не мають вищої освіти, скоротилася кількість працівників із спеціальними освітами. В одночас у архівних підрозділах установ, підприємств та організацій, що є джерелами комплектування державних архівів, працює понад 40000 співробітників, переважна більшість яких без професійної підготовки.

Питанням підготовки і перепідготовки кадрів було присвячено круглі столи, організовані Голов архівом України (нині Держкомітет архівів України) та Українським державним науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства. Обговорення виявило тривожні тенденції: процес старіння кадрів; відсутність надійного резерву на заміщення посад керівних і провідних спеціалістів; суттєве зменшення поповнення штатів архівних установ випускниками профільних факультетів.

Фахівцями архівної галузі І. Матяш, Я. Калакурою, В. Лозицьким, К. Селіверстовою розроблено проект концепції підготовки та післядипломної освіти кадрів для архівних установ України. Концепція передбачає розроблення Програми базової професійної підготовки та післядипломної освіти архівістів, яка включатиме економічне обгрунтування, методичне забезпечення з експерементального та практичного провадження різних форм навчання, розроблення навчальних планів за окремими напрямками.

У грудні 2002 року було затверджено Положення про філію кафедри архівознавства при Державному архіві Луганської області. Воно передбачає об"єднання сил науковців і практиків архівної справи для поліпшення підготовки архівознавців і розвитку наукових досліджень.

Практичним результатом цього співробітництва стало набуття професійного досвіду у процесі виробничої діяльності студентами спеціальності "Архівознавство" Східноукраїнського національного університету ім. В.І. Даля.

6 травня-14 червня на базі Державного архіву Луганської області студенти IV курсу групи ІП-291 проходили архівно-методичну практику.

Метою практики було закріплення знань та практичних навичок, отриманих студентами при вивченнідисциплін з архівної справи, вивчення інформаційнихтехнологій, що існують в архівній справі під час опрацювання, класифікації та використання документів.

Протягом практики студенти проаналізували нормативно-методичні документи, що визначають організацію роботи державного архіву, його підрозділів, планування, звітності, організацію і формування Нвціонального архівного фонду, забезпечення збереженості документів, науково-дослідної та методичної роботи, використання архівної інформації.

30 червня-18 липня навчальну практику "Архівні технології" проходили студенти ІІІ курсу групи ІП-201 зазначеного вище навчального закладу. Вони ознайомились з історією, структурою, функціями Державного архіву Луганської області.

На протязі практики виконували роботу архівіста, провідного та головного спеціалістів: складали облікові документи та довідковий апарат до документів соціально-правового характеру.

Науковці і практики приділяють значення формуванню у студентів необхідних навичок самостійної творчої роботи, оволодінню культурою наукового мислення. Важливу роль у цьому відіграла цілеспрямована діяльність кафедри архівознавства університету та її філії при держархіві по підготовці студентами курсових, дипломних робіт. Фахівці доклали зусиль для того, щоб студентські дослідження були творчими, практично значимими. Кафедра залучає до наукового керівництва дипломниками працівників архіву. У науковий обіг було введено чимало нових і корисних даних з архівних джерел. Привернули увагу своєю грунтовною розробкою архівно-документальних джерел, умілим узагальненням матеріалу роботи, присвячені архівній справі та періодичній пресі Луганщини.

Слід відзначити й ті моменти, які не можуть не хвилювати викладачів вузу, архівних працівників. Наприклад, у процесі читання курсових, дипломних робіт виявлено недоліки в їх оформленні (розміщенні виносок, складанні бібліографічних описків використаної літератури і документів, раціональному розподілі всього написаного матеріалу на розділи та підрозділи тощо).

У зв"язку з цим варто було б ввести в навчальну програму спецкурс з питань самостійної роботи з літературою та архівними матеріалами, їх правильного використання.

Потрібно також особливу увагу звернути на формування у студентів навичок логічно, послідовно й стисло висловлювати свої думки в усному виступі під час захисту курсової чи дипломної роботи.