Щодо проблемних питань, які потребують невідкладного вирішення
ДОВІДКА щодо проблемних питань, які потребують невідкладного вирішення з метою забезпечення набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі
Узгодження граничного обсягу сукупного виміру державної підтримки сільського господарства, т.з. "жовтої скриньки" та реформування системи державної підтримки сільського господарства щодо більш широкого використання дозволених в рамках СОТ заходів підтримки, т.з. "зеленої скриньки"
Узгодження рівня державної підтримки сільського господарства на сьогоднішній день залишається одним з актуальних питань переговорного процесу зі вступу України до СОТ. Позиція України з цього приводу неодноразово обговорювалась в рамках засідань Робочої Групи зі вступу України до СОТ (далі - РГ), зокрема в ході останнього багатостороннього засідання з питань внутрішньої підтримки сільського господарства в рамках 16 офіційного засідання РГ - 14 червня 2006 року.
Ключовими аспектами обговорення є зміна базового періоду з 1994-1996 рр. на більш пізній період та корегування сукупного виміру державної підтримки (СВП) шляхом вилучення податкових пільг.
Як показали результати 16-го засідання Робочої групи (14 червня 2006 року), країни-члени СОТ продовжують наполягати на зміні базового періоду з 1994-96 на більш пізній.
При обговоренні методики вибору базового періоду представники Австралії, США, Канади та ЄС вкотре наголосили, що Україна повинна вибрати для розрахунків за базовий такий період, який би якісно відповідав поточній політиці державної підтримки галузі (наприклад, 2000-2002 рр. або пізніший)
В той же час, Україна має взяти зобов'язання скоротити СВП на 20% протягом п'яти років (умови по скороченню СВП в рамках СОТ для розвинених країн).
При цьому можливий рівень підтримки галузі не обмежується тільки СВП. Рівень СВП - це сума підтримки, що перевищує 10% рівень загального обсягу сільськогосподарського виробництва - deminimis: 5% по продуктовій підтримці та 5% по не продуктовій.
Тобто, якщо навіть скоротити СВП до нуля, то галузь може підтримуватися у обсягах, що не перевищують 5% від загальної вартості продукції сільського господарства та 5% від вартості виробництва конкретного виду продукції у поточному році.
Наприклад, якщо у 2007 році випуск продукції сільського господарства буде на рівні 2004 року, який у фактичних цінах становив 83,5 млрд. грн. або 15,7 млрд. дол. США, то на програми підтримки, що не мають специфічного продуктового спрямування Україна зможе витратити 785 млн. дол. США або 4,2 млрд. грн. Крім того, для кожного сільськогосподарського продукту підтримка може становити 5% від вартості її виробництва, наприклад, для зерна за даними 2004 року - 187 млн. дол. США, або 939 млн. грн., в т.ч. для пшениці - 85 млн. дол.. США, або 432 млн. грн..; для м'яса ВРХ - 45 млн. дол. США або 228 млн. грн. Навіть якщо підтримувати кожний вид сільськогосподарської продукції, що вирощується в Україні, то підтримка через заходи "жовтої скриньки" можлива до 8 млрд. грн. (продуктова та не продуктова разом).
Додатково, використання бюджетних коштів на програми "зеленої" скриньки не обмежується правилами СОТ і залежить тільки від можливостей Державного та місцевих бюджетів України.
Українською стороною підготовлено та направлено до Секретаріату СОТ "Позиційний матеріал стосовно обсягів державної підтримки, необхідних для реалізації стратегії розвитку сільського господарства в Україні", в якому надано обґрунтування прийняття 1994-1996 років за базовий період для розрахунку СВП сільського господарства, а також надано довідкові розрахунки СВП з базою розрахунків 2000 - 2002 роки.
Задля відстоювання позиції на багатосторонніх переговорах по сільському господарству підготовлено Меморандум щодо політики підтримки сільського господарства України напередодні та після приєднання до СОТ.
Позиція делегації України у питанні захисту зобов'язань щодо сукупних обсягів підтримки сільського господарства залишається одним з основних стримуючих чинників завершення переговорів про набуття Україною членства в СОТ.
У ситуації, що склалась, без підготовки компромісних рішень щодо розрахунку обсягів державної підтримки сільського господарства завершення опрацювання проекту Звіту Робочої групи буде значно ускладнено.
Регулювання умов доступу до ринку цукру в Україні
У рамках двосторонніх переговорів з доступу до ринків товарів та послуг за погодженням з Мінагрополітики було взято зобов'язання щодо застосування з моменту вступу до СОТ щорічної тарифної квоти на ввезення цукру-сирцю з тростини в обсязі 260 тис. тонн зіставкою мита 2% (поза квотою - 50%) . Це було зафіксовано у відповідних підписаних двосторонніх протоколах з країнами-членами СОТ як зобов'язання України.
Аналіз зведеного балансу обсягів виробництва і споживання цукру за останні роки та світові ринкові принципи і зауваження країн-членів Робочої групи вказують на необхідність часткової лібералізації вітчизняного ринку цукру. Встановлення митного тарифу, як єдиного інструменту регулювання доступу імпортованого товару, на існуючому рівні 300 євро за тонну є повним закриттям ринку, що не відповідає світовим принципам торгівлі і веде до монополізації ринку.
Встановлення щорічної тарифної квоти з моменту вступу до СОТ у відповідності із прийнятими в ході переговорного процесу зобов'язаннями є оптимальним для захисту ринку, забезпечення чесної конкуренції, запобігатиме контрабанді та сприятиме створенню страхового фонду у разі неврожаю цукрового буряку.
На сьогодні Україна досягла значного прогресу щодо узгодження цього питання із заінтересованими країнами-членами СОТ.
Тривають переговори щодо механізму розподілу тарифної квоти між заінтересованими країнами-членами СОТ.
Мінекономіки, відповідно до Указу Президента № 951 підготовлено проект Закону України " Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини", який передбачає встановлення з моменту вступу України до Світової організації торгівлі тарифної квоти на ввезення в країну цукру-сирцю з тростини (код згідно з УКТЗЕД 1701 11) в обсязі 260 000 тонн щорічно зі ставкою ввізного мита 2 % митної вартості в рамках квоти.
На сьогодні зазначений законопроект погоджено Митно-тарифною радою.
Забезпечення недискримінаційних умов у сфері оподаткування
Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" передбачено запровадження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарської продукції шляхом доповнення Закону "Про податок на додану вартість" (стаття 81). Спеціальний режим передбачає застосування податку на додану вартість за ставкою 9% (сільське господарство) і 6% (лісове господарство і рибне господарство). Застосування такого режиму дискримінує імпортну сільськогосподарську продукцію, яка оподатковується ПДВ за ставкою 20%, що не відповідає Статті III ГАТТ 1994 року "Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання", відповідно до якої передбачено, що товари, які походять з території будь-якої сторони, імпортовані на територію будь-якої іншої сторони, не повинні підпадати, прямо чи опосередковано, під внутрішні податки та інші внутрішні збори будь-якого роду, які перевищують податки та збори, що прямо чи опосередковано застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів...". В рамках багатосторонніх переговорів щодо вступу України до СОТ Україна взяла на себе зобов'язання застосовувати національні податки, в тому числі податок на додану вартість, у повній відповідності із положеннями документів СОТ. Таким чином набуття Україною членства в СОТ потребує скасування зазначеного режиму оподаткування.
Для остаточного врегулювання зазначеного питання необхідно прийняти законопроект щодо скасування статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", як такої, що є дискримінаційною до імпортної продукції.
Зниження експортного мита на відходи та брухт чорних металів
Питання стосовно перегляду існуючих ставок вивізного (експортного) мита на відходи та брухт чорних металів у бік їх зменшення постійно порушується країнами-членами СОТ у ході переговорного процесу щодо вступу до цієї організації.
Враховуючи необхідність посилення позицій держави в переговорах з ЄС щодо вільного доступу української металопродукції на європейський ринок, загальні тенденції на світових ринках металопродукції та металобрухту і прогноз на наступні роки, Мінекономіки підготовлено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів", яким передбачається поетапне зменшення вивізного (експортного) мита на металобрухт.
Українською стороною пропонується зниження ставки на цей вид продукції до 25 ЄВРО за тону з моменту вступу до СОТ і доведення цієї ставки до 10 ЄВРО протягом шестирічного перехідного періоду.
Існуюча в даний час ставка мита в розмірі 30 євро за тонну значною мірою підвищує економічну привабливість реекспортних операцій резидентами країн, з якими Україною укладені угоди про вільну торгівлю.
Поетапне зменшення вивізного (експортного) мита на відходи та брухт чорних металів з 30 до 10 євро за 1 тонну значною мірою сприятиме досягненню паритету інтересів експортерів цього товару та українських металургійних комбінатів (які використовують металобрухт у виробничих цілях), зменшить ймовірність застосування країнами-імпортерами українського металобрухту обмежувальних заходів стосовно українського металопрокату.
Зазначена позиція є компромісним варіантом, досягнутим в процесі тривалого узгодження з виробниками металургійної галузі України. Крім того, прийняття законопроекту "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів" сприятиме укладенню угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.
Відміна експортних субсидій на експорт молока та молочних продуктів
Законом України "Про молоко та молочні продукти" передбачено підтримку експорту молочних продуктів. З огляду на взяті Україною в ході переговорного процесу по приєднанню до СОТ зобов'язання про незастосування в майбутньому експортних субсидій на всі сільськогосподарські товари здійснення підтримки виробництва молокопродуктів шляхом виплати експортних субсидій є неможливим.
Водночас зазначаємо, що практики виплати експортних субсидій в Україні не існувало.
При цьому, існує внутрішня підтримка сільськогосподарських виробників молока, яка в основному, здійснювалася шляхом виплати дотацій за молоко, здане переробним підприємствам, що становлять 18% у закупівельній ціні.
В подальшому, згідно із Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України", який визначає основні засади державної політики в аграрній сфері, підтримку тваринницької галузі передбачається здійснювати шляхом надання бюджетної (на метричну одиницю живої ваги проданого (реалізованого) об'єкта дотації або метричну одиницю ваги реалізації молока) та спеціальної бюджетної дотації (у розрахунку на голову худоби). При цьому, розмір бюджетної дотації розраховується як різниця між мінімальною і ринковою ціною. Така дотація виплачується напряму сільськогосподарським товаровиробникам і не збільшує рівень внутрішньої ринкової ціни, що в свою чергу зберігає прибутковість експортних операцій без їх підтримки з державного бюджету І ЯКУ МОЖЛИВО ВИКОРИСТОВУВАТИ В РАМКАХ СОТ.
З метою врегулювання зазначеної проблеми необхідно прийняти відповідне законодавство, переглянувши механізми підтримки сільського господарства. Існуючі норми законодавства України щодо субсидування агропромислового комплексу дають можливість раціонально застосовувати фінансову підтримку молочної галузі, без порушення угод СОТ, що сприятиме доступу молочної продукції на зовнішні ринки, який зараз відсутній.
Приведення у відповідність з нормами угод СОТ розміру сплати за ліцензію, що видається на здійснення господарської діяльності, пов'язаною з обігом, виробництвом та торгівлею алкогольними напоями
Занепокоєння країн-членів Робочої групи полягає в тому, що плата за імпортні ліценції на алкогольні та тютюнові вироби в Україні є занадто високою. При цьому було наголошено, що відповідно до правил СОТ будь-які збори (Стаття VIII ГАТТ), що стягуються державою, мають відповідати рівню наданих послуг.
Наразі вимогою ЄС є доведення плати за ліцензії на право імпорту і експорту алкогольних напоїв та тютюну до рівня річної суми, яка відповідатиме розміру плати за ліцензії на операції з іншими товарами відповідно до вартості наданих послуг.
На думку країн-членів Робочої групи необхідно знайти рішення, які б відповідали вимогам СОТ. При цьому відзначено, що в рамках СОТ не існує обмежень щодо кількості видів послуг, які можуть включатися до структури того чи іншого збору. Зокрема, до збору за ліцензію, наприклад, може бути включено вартість контролю, який здійснюється державою, або перевірок, які реалізуються на кордонах, тощо. Поряд з цим з метою забезпечення сталості надходження коштів до державного бюджету України пропонується збільшити обсяги акцизного збору на зазначену продукцію.
З метою приведення величини плати за зазначені ліцензії у відповідність до Статті VIII на розгляд Верховної Ради України буде подано проект Закону України, згідно з яким плата за ліцензії на операції з алкогольними та тютюновими виробами встановлюватиметься на рівні, що не перевищує вартості наданих послуг.
Скасування заборони на експорт відходів і брухту кольорових металів
Українською стороною взято зобов'язання щодо скасування заборони на експорт брухту кольорових металів з моменту вступу до СОТ та заміни такої заборони експортними митами, що відповідатиме нормам та принципам угод СОТ.
На сьогоднішній день на стадії узгодження знаходиться законопроект "Про скасування заборони експорту брухту та відходів легованих чорних металів, брухту та відходів кольорових металів та напівфабрикатів, виготовлених з брухту та відходів".
Проектом Закону України передбачається введення з моменту вступу до COT експортного мита на брухт легованих сталей, кольорових металів та деякі вироби (напівфабрикати) з їх використанням, а також викладення у новій редакції статті 9 Закону України "Про металобрухт", яка стосується заборони експорту брухту кольорових металів та сплавів, а також легованих чорних металів.
Верховною Радою України у 1999 році був прийнятий Закон України "Про металобрухт", статтею 9 якого заборонено експорт брухту кольорових металів та сплавів, а також легованих чорних металів. Крім того, заборонено вивезення брухту кольорових металів у якості давальницької сировини.
Таким чином, державна політика у сфері операцій з брухтом кольорових металів стала спонуканням для внутрішнього виробника здійснювати металургійну, а згодом і поглиблену металургійну переробку брухту кольорових металів.
З іншого боку, заборона експорту металобрухту з кольорових металів призвела до появи низки негативних явищ, зокрема поширенню експорту псевдовиробів з кольорових металів, завищенню експортних цін та незаконному відшкодуванню ПДВ.
Слід зауважити, що найбільшим торгівельним партнером України є Російська Федерація, яка за рішенням Уряду встановила експортне мито на брухт алюмінію та міді у межах 50%, на брухт свинцю та титану - 30% , на інші метали за ставками від 6,5 до 30%. Країнами Євросоюзу та США встановлені імпортні мита на більшість напівфабрикатів з кольорових металів у розмірі від 6 до 8%.
Законопроектом також запроваджується 3-х річний перехідний період протягом якого експорт товарів (напівфабрикатів) переробки брухту кольорових металів, їх сплавів та виробів з кольорових металів здійснюватиметься виключно власниками цієї продукції - спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, на яких виготовлена ця продукція, за наявності експортного сертифіката якості.
Статтею 5 законопроекту також запроваджується норма, за якою вивезення за межі митної території України як давальницької сировини зазначених товарів здійснюватиметься виключно за умови попередньої сплати до Державного бюджету експортного мита за місцем митного оформлення експорту товару, що обґрунтовується необхідністю вжиття заходів з упередження зловживань з боку суб'єктів господарювання у давальницьких операціях з цими товарами.
Крім цього, нормами проекту Закону зазначені товари вилучаються з режиму вільної торгівлі з країнами, з якими укладені відповідні Угоди про вільну торгівлю.
Прийняття такої норми обумовлюється необхідністю забезпечення дієвості запровадження положень цього законопроекту. Оскільки, при вивезені за межі митної території України суб'єктами господарювання зазначених товарів до країн, з якими укладені відповідні Угоди про вільну торгівлю, експортні мита не сплачуватимуться.
З метою посилення контролю за здійсненням відповідних експортних операцій передбачено також запровадження режиму ліцензування експортних операції.
Прийняття відповідного законодавства дасть можливість прискорити вступ України до COT та сприяти усуненню в законодавстві України невідповідності положенням Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС та вимогам Світової організації торгівлі.
Скасування заборони восьмирічного обмежувального періоду ввезення транспортних засобів на територію України
Українською стороною в рамках переговорного процесу щодо вступу до СОТ взято зобов'язання щодо скасування заборони на ввезення транспортних засобів, з дати виготовлення яких пройшло понад 8 років.
Метою розробки проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів" є приведення статті 31 Закону України від 6 липня 2005 року №2739-ІV "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрацію транспортних засобів" у відповідність до статті XI ГАТТ, яка є базовою статтею ГАТТ.
У відповідності з цією статтею ніякі заборони, крім мита, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших засобів не повинні застосовуватись відносно імпорту будь-якого товару. Також країна, яка знаходиться у переговорному процесі щодо вступу до СОТ, не повинна порушувати принцип "stand still", тобто, не має права погіршувати умови щодо зовнішньоекономічної діяльності. В той же час технічне регулювання не повинно бути більш обмежувальним для торгівлі, ніж це необхідно для досягнення правомірної мети.
Зазначений проект Закону України виключить можливість виникнення додаткових ускладнень, щодо переговорного процесу стосовно вступу України до СОТ.
Прийняття законопроектущодо скасування обмежувального періоду 8 років на ввезення на митну територію України транспортних засобів необхідне з метою виконання зобов'язань, взятих у переговорному процесі вступу України до СОТ.
Одним з варіантів запобігання виникненню можливих ризиків внаслідок доступу на митну територію України бувших у використанні транспортних засобів може стати підвищення ставок податку з власників транспортних засобів як механізм захисту внутрішнього ринку.
Формування зобов'язань України щодо експортного мита на деякі види сільськогосподарської продукції
Одними з найактуальніших у переговорному процесі питань, що потребують термінового вирішення для продовження переговорів з країнами-членами Робочої групи, є питання лібералізації експорту великої рогатої худоби та шкіряної сировини. З метою забезпечення виконання домовленостей українською стороною розроблено законопроект, який передбачає встановлення з моменту вступу до СОТ 50 % мита на живу худобу із щорічним зниженням на 5 відсоткових пунктів до значення 10 відсотків та 30 % мита на шкірсировину із щорічним зменшенням на 1 відсотковий пункт до значення 20 відсотків.
Довідково. Чинна редакція Закону України від 07.05.1996 № 180/96-ВР "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" дозволяє сільськогосподарським товаровиробникам-юридичним особам здійснювати експорт цих товарів без сплати вивізного (експортного) мита, крім молодняка великої рогатої худоби вагою не більш як 350 кілограмів, якщо це є товари власного виробництва.
Слід констатувати, що обмежувальні заходи, а саме запровадження вивізного (експортного) мита, не тільки не досягли своєї мети, а й зменшили присутність української продукції на зовнішніх ринках та, як наслідок, позбавили сільгоспвиробників стимулу до вирощування великої рогатої худоби. Таким чином, обмежувальний захід у вигляді експортного мита на живу худобу довів свою неефективність і пропонується його поетапно зменшити. Поетапне зменшення вивізного (експортного) мита на живу худобу не вплине на доходну частину Державного бюджету, оскільки протягом 2005 року та І півріччя поточного року при експорті худоби в обсязі 1033 тонн на суму 1369 тис. дол. США до Державного бюджету мито не сплачувалось, проте умовно нараховано 3964 тис.грн.
Стосовно зниження ставки вивізного мита на шкірсировину слід зазначити наступне.
Поступове зменшення ставки вивізного (експортного) мита на шкірсировину не матиме негативного впливу на надходження до Державного бюджету, оскільки у 2005 році 96,3 відсотків експорту шкіряної сировини (код згідно з УКТЗЕД 4101) здійснювалося до Республіки Молдова без сплати вивізного (експортного) мита в рамках Угоди про вільну торгівлю. Необхідно зазначити, що у 2005 році від експорту шкірсировини було сплачено до Державного бюджету мита на суму 11 тис. грн., при умовно нарахованому 84264 тис. грн., у І півріччі поточного року сплачено 353 тис. грн., умовно нараховано 7140 тис. грн.
Таким чином, вилучення шкірсировини з режиму вільної торгівлі з Республікою Молдова, а також поетапне зменшення ставки вивізного (експортного) мита на шкірсировину дасть змогу направити її експорт у напрямі традиційних покупців, уникаючи схем, за якими продукція експортується з України через країни, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, що спричинить додаткові надходження до Державного бюджету у сумі близько 84264 тис. грн. (при збережені обсягів експорту на рівні 2005 року).
Підсумовуючи вищевикладене, необхідно зазначити, що втрат Державного бюджету від прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" не очікується.
Створення законодавчого поля у сфері біотехнологій відповідно до міжнародних норм та формування зобов'язань щодо доступу до ринку України генетично модифікованих продуктів
На сьогодні законодавством України чітко не визначено основні принципи здійснення державної політики у галузі генетично-інженерної діяльності, зокрема, щодо дозволу на ввезення та використання генетично модифікованих продуктів в Україні, відсутні законодавчі акти, які врегульовували б суспільні відносини в галузі генетично-інженерної діяльності, визначали б засади використання генетично модифікованих організмів в Україні, повноваження суб'єктів, що забезпечують поводження з ГМО та ін.
Враховуючи те, що на сьогодні у світі не існує одностайної думки щодо безпечності генетично модифікованих харчових продуктів для здоров'я людини, Комісією Кодекс Аліментаріус у 2003 році прийнято "Рекомендації для проведення оцінки безпечності харчових продуктів, вироблених з рослин, вирощених за допомогою рекомбінантної ДНК", "Принципи аналізу ризику харчових продуктів, вироблених з використанням сучасних біотехнологій", "Рекомендації для проведення оцінки безпечності харчових продуктів, вироблених за допомогою рекомбінантної ДНК".
Спільна комісія ФАО/ВООЗ із зводу харчових продуктів Кодекс Аліментаріус продовжує розробляти принципи оцінки ризику генетично модифікованих харчових продуктів для здоров'я людини.
В той же час, будь-яка необґрунтована заборона на ввезення генетично модифікованих продуктів сприймається країнами-членами СОТ як звичайна заборона на імпорт, що не відповідає принципам СОТ.
Окремо слід зазначити, що в статті 2 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" від 23.12.97№771/97-ВР (Законом України від 6 вересня 2005 року N 2809-IV цей Закон викладено в новій редакції) зазначається, що "Дія цього Закону не поширюється на тютюн і тютюнові вироби та спеціальні вимоги для харчових продуктів, пов'язані з наявністю у них генетично модифікованих організмів чи їх компонентів, що є предметом регулювання спеціального законодавства, а також на харчові продукти вироблені для особистого споживання".
Отже, наразі в Україні не існує ні постійних, ні тимчасових заборон на ввезення генетично модифікованих продуктів, в той же час відсутність законів та нормативних актів фактично унеможливлює здійснення в Україні будь-якої діяльності, пов'язаної з ГМО.
Безпосереднє сусідство України з країнами, які офіційно дозволили використання на своїх територіях генетично модифікованих організмів та продуктів, що містять зазначені організми у своєму складі, та постійно зростаючі масштаби використання генетично модифікованих організмів обумовлюють високу ймовірність несанкціонованого і неконтрольованого розповсюдження на території України генетично модифікованих організмів.
З метою забезпечення безпеки держави та громадян, конче необхідним є створення законодавчої бази, яка б регулювала питання, що мають відношення до головних напрямків використання генетично модифікованих організмів, з урахуванням діяльності в замкнутих системах, вивільнення ГМО в навколишнє середовище та їх використання в господарській діяльності, включаючи питання правил ввозу ГМО в країну та їх вивозу за кордон.
Скасування обмежень на створення та діяльність прямих філій іноземних банків в Україні та прийняття відповідного законодавства
В рамках переговорного процесу до позиції України в сфері послуг було внесено зобов'язання стосовно можливості банкам надавати послуги через свої філії. Позиція була сформована відповідно до чинного законодавства та на виконання норм Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС.
Національний банк України та Асоціація українських банків підготували оновлену редакцію законопроекту "Про внесення змін до Закону України "Про банки та банківську діяльність", яка містить декілька положень, що не відповідають нормам СОТ та прийнятим зобов'язанням України в рамках двосторонніх переговорів (можливість встановлення квоти присутності іноземного капіталу на ринку банківських послуг, умова паритетності відкриття філій, перехідний період у 5 років для відкриття філій).
З метою законодавчого закріплення зобов'язань необхідно вилучити із законопроекту положення, які суперечать нормам СОТ та досягнутим домовленостям України в рамках вступу до СОТ.
Інші матеріали розділу СОТ
|
